Магічний реалізм Г. Гарсіа Маркеса та елементи химерної прози в українській літературі: порівняльний аспект

Анотація

У даному дослідженні проведено комплексний порівняльно-типологічний аналіз двох визначних літературно-мистецьких явищ ХХ століття: магічного реалізму латиноамериканського письменника Габріеля Гарсія Маркеса та української химерної прози. Актуальність роботи зумовлена необхідністю переосмислення місця українського літературної спадщини в глобальному культурному просторі та виявлення універсальних закономірностей розвитку модерної прози. Об’єктом дослідження є знаковий роман Г. Гарсія Маркеса «Сто років самотності» та ключові тексти українських «химерників», зокрема В. Земляка («Лебедина зграя») та В. Шевчука («Дім на горі»). У процесі роботи було застосовано порівняльно-історичний, герменевтичний, компаративний та структурно семантичний методи, що дозволило глибоко проаналізувати поетику творів. Основна увага приділена концепції «буденного дива», де фантастичні елементи не протиставлені реальності, а є її невід’ємною частиною. Доведено, що магічний реалізм та химерна проза мають спільне генетичне коріння, що сягає народної міфології, фольклору, а також барокової традиції. Результати дослідження демонструють, що для обох напрямів характерна відмова від лінійного часу на користь циклічності та міфологізму. Виявлено спільний тип героя — «людини двох світів», яка виступає посередником між раціональним та ірраціональним. Особливий акцент зроблено на соціально-політичному контексті: встановлено, що використання елементів магії та гротеску в українській літературі 1970-1980-х років було стратегією інтелектуального опору тоталітарній системі та способом обходу радянської цензури. Наукова новизна роботи полягає у залученні найновіших досліджень (2021–2026 рр.) для порівняння національних моделей магічного світосприйняття. Практичне значення
отриманих результатів полягає у можливості їх використання для подальшого вивчення сучасних трансформацій химерності в українській прозі ХХІ століття.