Порівняльні аспекти культурного розвитку кримськотатарського та українського народів: спільні риси

Анотація

Практично недослідженими лишаються сторінки взаємопроникнення української та кримськотатарської культури, літератури, лексики, традицій та звичаїв, що додає роботі нової актуальності. У різні періоди козаки поселялися у Криму, мігрували і кримці на територію України, але це не було масово. Постійні контакти протягом усієї історії витворили у двох народів значно більше спільного, ніж здається на перший погляд. Запозичували культуру, слова, навіть бойове мистецтво. Найцікавіше, що кримські татари володіли бойовим мистецтвом «Кара Каплан», багато українців теж знали це бойове мистецтво й застосовували його на практиці. Кримськотатарські запозичення стосуються побуту, їжі, війська, землеробства, скотарства, а також назви тварин і природних явищ. Між запозиченими і власними словами української мови можуть існувати різні варіанти взаємин. Часто нова лексична одиниця, що прийшла з кримськотатарського говору витісняла українське слово. Так, українське слово «жереб’я» зникло з лексикону, бо було витіснене тюркським – «лоша». Особливості побуту кочових народів принесли до української мови нові слова, котрі позначали нові реалії, ще невідомі нам у вживанні. Такі  запозичення органічно входять для пояснення якогось нового явища, відповідника якому на той час не існувало. Так, у нашій мові з’явилося слово «казан». Інші нові слова позначали поняття, котрі уже мали назву. Так, «узівок» – це діалектне слово на позначення однорічного теляти, яке прийшло з кримськотатарського слова «бузав» (теля). Водночас в українській мові паралельно існують давнє національне «вівчар» і занесене через кримськотатарську слово «чабан» тощо. Приблизно 4000 тюркізмів має українська мова, серед них і кримськотатарські. Понад половину з них – загальновживані: килим, отара, туман, штани, карий тощо. Значна кількість назв улюблених фруктів, овочів та сільськогосподарських культур українців прийшли у наш лексикон із кримськотатарської мови: мова йде про айву, аличу, гарбуз, ізюм, інжир, кавун, кизил, кишмиш, тютюн, хурму. Решта – історизми, котрі описують речі або явища, яких уже немає в сучасному побуті. Такими є терміни, що стосуються рибальства: ава, балик, пай, сал, сала, чагар, чекуша, чердак. Для термінології, пов’язаної з тваринництвом характерні наступні поняття: ар’ян, далак, дарак, джигиря, казарма, катлама, качковал, кочкар, курпек, мешини, мешти, отара, сап'ян, чабан, ялак